помірятися

ПОМІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. чим з ким – чим і без дод., розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні.

Петрик підійшов до мене близько, помірявся (І. Багмут);

– У нас кукурудза, Поміряйся, стань!.. – Не дуже, не дуже – На нашу поглянь!.. (П. Усенко);

// Взаємно порівняти що-небудь своє з чимсь чужим.

Хто міг помірятися з ним знаннями, високим мистецтвом перетрактацій, володінням чужими мовами? (Н. Рибак);

– На всій землі немає такої людини, яка б могла помірятися зі мною своїми скарбами (О. Донченко).

2. з ким і без дод. Позмагатися з ким-небудь у чомусь.

– Я теж не відстану, хоч Чемериця і старий машиніст і має більше досвіду. Поміряємось іще (Г. Коцюба);

[Гайдаренко:] На бетоні ми ще з тобою поміряємось. Та й в шахи все одно колись я тебе обіграю (І. Микитенко);

// розм. Вступити в бій з ким-небудь.

Ой, послав Бог Хмельницького, Став-но він гетьманом, Під Жовтими під Водами Помірявся з паном (з думи);

[Герасим:] Кий тут чорт розбій замишляє? Ану, виходь до мене. Виходь, поміряємось, чий батько дужчий (Панас Мирний);

Йдіть, скажіть ясному Князю, Що іду я на двобій, Що поміряюсь я з гадом, Хоч і дужий, кажуть, Змій (О. Олесь);

* Образно. [Василь:] Ох, життя, життя капосне! Та ще я поміряюся з тобою, ще поводимося за ручки... (Панас Мирний).

3. розм., рідко. Міряючись з ким-небудь на палиці і т. ін., встановити чергу; ви́мірятися.

– Коли ніхто не хоче йти, так давайте ми поміряємося, кому припаде йти, той і хай іде (з казки).

◇ Мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами) див. мі́рятися;

Мі́рятися / помі́рятися чуба́ми див. мі́рятися;

(1) Помі́рятися / мі́рятися з плече́м чиїм – перевірити свої сили, свою спроможність у боротьбі, змаганні і т. ін. з кимсь; позмагатися з ким-небудь.

– Нехай хоть [хоч] стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряюсь з його плечем (І. Котляревський);

Порівня́ти плеча́ з ким.

– Нехай лиш Тури, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, з Енеєм порівня плеча (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помірятися — помі́рятися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помірятися — [поум’ір'атиес'а] -р'айус'а, -р'айеіс':а, -р'айеіц':а, -р'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. помірятися — -яюся, -яєшся, док. 1》 чим з ким – чим і без додатка, розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. || Взаємно порівняти що-небудь своє з чимсь чужим. 2》 з ким і без додатка. Позмагатися з ким-небудь у чомусь. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помірятися — мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Фразеологічний словник української мови
  5. помірятися — ПОМІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. чим з ким — чим і без додатка, розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. Петрик підійшов до мене близько, помірявся (Багмут, Опов., 1959, 6); — У нас кукурудза, Поміряйся, стань!.. Словник української мови в 11 томах
  6. помірятися — Помірятися, -ряюся, -єшся гл. Смѣриться. Рудч. Ск. II. 168. Словник української мови Грінченка