1. Словник української мови в 11 томах

помірятися

ПОМІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. чим з ким — чим і без додатка, розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні.

Петрик підійшов до мене близько, помірявся (Багмут, Опов., 1959, 6);

— У нас кукурудза, Поміряйся, стань!.. — Не дуже, не дуже — На нашу поглянь!.. (Ус., На.. берегах, 1951, 17);

// Взаємно порівняти що-небудь своє з чимсь чужим.

Хто міг помірятися з ним знаннями, високим мистецтвом перетрактацій, володінням чужими мовами? (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 25);

— На всій землі немає такої людини, яка б могла помірятися зі мною своїми скарбами (Донч., V, 1957, 16).

2. з ким і без додатка. Позмагатися з ким-небудь у чомусь.

— Я теж не відстану, хоч Чемериця і старий машиніст і має більше досвіду. Поміряємось іще (Коцюба, Нові береги, 1959, 230);

[Гайдаренко:] На бетоні ми ще з тобою поміряємось. Та й в шахи все одно колись я тебе обіграю (Мик., І, 1957, 200);

// розм. Вступити в бій з ким-небудь.

Ой, послав бог Хмельницького, Став-но він гетьманом, Під Жовтими під Водами Помірявся з паном (Укр.. думи.., 1955, 127);

[Герасим:] Кий тут чорт розбій замишляє? Ану, виходь до мене. Виходь, поміряємось, чий батько дужчий (Мирний, II, 1955, 84);

Йдіть, скажіть ясному Князю, Що іду я на двобій, Що поміряюсь я з гадом, Хоч і дужий, кажуть, Змій (Олесь, Вибр., 1958, 469);

*Образно. [Василь:] Ох, життя, життя капосне! Та ще я поміряюся з тобою, ще поводимося за ручки… (Мирний, V, 1955, 104).

◊ Помі́рятися си́лою (си́лами) — перевірити свою спроможність у боротьбі, бою і т. ін.

Лист послав [Турн] к Енею, Щоб вийшов битись сам на сам, Помірявсь силою своєю (Котл., 1,1952, 179);

Хто там на висоті? Скільки їх? Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди і помірятися силами з ворогом (Гончар, III, 1959, 107).

3. розм., рідко. Міряючись з ким-небудь на палиці і т. ін., встановити чергу; ви́мірятися.

— Коли ніхто не хоче йти, так давайте ми поміряємося, кому припаде йти, той і хай іде (Укр.. казки, легенди.., 1957, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помірятися — помі́рятися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помірятися — [поум’ір'атиес'а] -р'айус'а, -р'айеіс':а, -р'айеіц':а, -р'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. помірятися — -яюся, -яєшся, док. 1》 чим з ким – чим і без додатка, розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. || Взаємно порівняти що-небудь своє з чимсь чужим. 2》 з ким і без додатка. Позмагатися з ким-небудь у чомусь. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помірятися — ПОМІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. чим з ким – чим і без дод., розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. Петрик підійшов до мене близько, помірявся (І. Багмут); – У нас кукурудза, Поміряйся, стань!.. Словник української мови у 20 томах
  5. помірятися — мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Фразеологічний словник української мови
  6. помірятися — Помірятися, -ряюся, -єшся гл. Смѣриться. Рудч. Ск. II. 168. Словник української мови Грінченка