понавірчувати

ПОНАВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., чого.

Навертіти багато отворів, дірок у чому-небудь.

На полиці понавірчували дірочок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понавірчувати — понаві́рчувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понавірчувати — -ую, -уєш, док. Навертіти багато чого. Великий тлумачний словник сучасної мови