понавірчуваний
ПОНАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до понаві́рчувати;
// понаві́рчувано, безос. пред.
На стіні понавірчувано багато дірочок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понавірчуваний — понаві́рчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понавірчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понавірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови