1. Великий тлумачний словник сучасної мови

понавірчуваний

понаві́рчуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понавірчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понавірчуваний — понаві́рчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понавірчуваний — ПОНАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до понаві́рчувати; // понаві́рчувано, безос. пред. На стіні понавірчувано багато дірочок. Словник української мови у 20 томах