1. Словник української мови у 20 томах

понаділяти

ПОНАДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого.

Наділити чим-небудь багатьох.

Спасибі матері, усіх нас понаділяли (Сл. Б. Грінченка);

Прибули брати Ковтюхи з Петрограда в рідне село, і діло пішло на всенародний лад. Панську землю поділили, бідноту худобою понаділяли (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаділяти — понаділя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаділяти — -яю, -яєш, док., перех. Наділити чим-небудь багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаділяти — ПОНАДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Наділити чим-небудь багатьох. Спасибі матері, усім нас понаділяли (Сл. Гр.); Прибули брати Ковтюхи з Петрограда в рідне село, і діло пішло на всенародний лад. Панську землю поділили, бідноту худобою понаділяли (Ковінька, Кутя.., 1960, 64). Словник української мови в 11 томах
  4. понаділяти — Понаділя́ти, -ля́ю, -єш гл. То-же, что и наділити, но многихъ. Спасибі матері, усім нас понаділяли. Богодух. у. Словник української мови Грінченка