понаймитувати
ПОНАЙМИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
Наймитувати якийсь час.
Сатрін Носальський карався, що ніхто не йшов понаймитувати на час жнив (А. Іщук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаймитувати — понаймитува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понаймитувати — -ую, -уєш, док. Наймитувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаймитувати — ПОНАЙМИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Наймитувати якийсь час. Сатрін Носальський карався, що ніхто не йшов понаймитувати на час жнив (Іщук, Вербівчани, 1961, 324). Словник української мови в 11 томах