1. Словник української мови в 11 томах

понаймитувати

ПОНАЙМИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Наймитувати якийсь час.

Сатрін Носальський карався, що ніхто не йшов понаймитувати на час жнив (Іщук, Вербівчани, 1961, 324).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаймитувати — понаймитува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаймитувати — -ую, -уєш, док. Наймитувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаймитувати — ПОНАЙМИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Наймитувати якийсь час. Сатрін Носальський карався, що ніхто не йшов понаймитувати на час жнив (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах