понакопувати
ПОНАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., що.
1. Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць. і т. ін.).
– Скільки гною дали [на буряки], мінералів [мінеральних добрив], тричі гексахлораном обпилювали, канавки понакопували!.. (М. Рудь).
2. Викопати із землі багато чого-небудь (про багатьох).
Понакопували буряків по 700 центнерів з гектара.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понакопувати — понако́пувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понакопувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць і т. ін.). 2》 Викопати із землі велику кількість чого-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- понакопувати — ПОНАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць. і т. ін.). — Скільки гною дали [на буряки], мінералів [мінеральних добрив], тричі гексахлораном обпилювали, канавки понакопували!.. (Рудь, Гомін.. Словник української мови в 11 томах
- понакопувати — Понако́пувати, -пую, -єш гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки. Чуб. І. 101. Словник української мови Грінченка