1. Словник української мови в 11 томах

понакопувати

ПОНАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць. і т. ін.).

— Скільки гною дали [на буряки], мінералів [мінеральних добрив], тричі гексахлораном обпилювали, канавки понакопували!.. (Рудь, Гомін.., 1959, 133).

2. Викопати із землі багато чого-небудь (про багатьох).

Понакопували буряків по 700 центнерів з гектара.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакопувати — понако́пувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понакопувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць і т. ін.). 2》 Викопати із землі велику кількість чого-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понакопувати — ПОНАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць. і т. ін.). – Скільки гною дали [на буряки], мінералів [мінеральних добрив], тричі гексахлораном обпилювали, канавки понакопували!.. (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
  4. понакопувати — Понако́пувати, -пую, -єш гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки. Чуб. І. 101. Словник української мови Грінченка