понапинаний
ПОНАПИ́НАНИЙ, ПОНАПИ́НАТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до понапина́ти.
Замість шибок понапинані були на рами волові міхури (І. Франко);
Сього року вони [надвірні кабінети] з більшим комфортом уряджені (понапинані брезенти і збудована альтанка, столів у мене три) (Леся Українка);
Гарячі жнива .. Біліють скрізь сорочки пригнутих женців; над возами понапинаті холодки (С. Васильченко);
Усі молодиці та дівчата були понапинані білими згорнутими удвоє обрусами (І. Нечуй-Левицький);
// понапи́нано, безос. пред.
Заздалегідь, ще вчора, їх [шатра, ятки] понапинано (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понапинаний — понапи́наний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понапинаний — понапинатий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понапинати. || понапинано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понапинаний — ПОНАПИ́НАНИЙ, ПОНАПИ́НАТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понапина́ти. Замість шибок понапинані були на рами волові міхури (Фр., VI, 1951, 75); Сього року вони [надвірні кабінети] з більшим комфортом уряджені (понапинані брезенти і збудована альтанка... Словник української мови в 11 томах