1. Словник української мови в 11 томах

понапинаний

ПОНАПИ́НАНИЙ, ПОНАПИ́НАТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понапина́ти.

Замість шибок понапинані були на рами волові міхури (Фр., VI, 1951, 75);

Сього року вони [надвірні кабінети] з більшим комфортом уряджені (понапинані брезенти і збудована альтанка, столів у мене три) (Л. Укр., V, 1956, 421);

Гарячі жнива.. Біліють скрізь сорочки пригнутих женців; над возами понапинаті холодки (Вас., II, 1959, 165);

Усі молодиці та дівчата були понапинані білими згорнутими удвоє обрусами (Н.-Лев., II, 1956, 402);

// понапи́нано, безос. присудк. сл.

Заздалегідь, ще вчора, їх [шатра, ятки] понапинано, і вони, мов оті пухирі, випинаються серед ряборухливої юрби (Вишня, І, 1956, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понапинаний — понапи́наний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понапинаний — понапинатий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понапинати. || понапинано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понапинаний — ПОНАПИ́НАНИЙ, ПОНАПИ́НАТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понапина́ти. Замість шибок понапинані були на рами волові міхури (І. Франко); Сього року вони [надвірні кабінети] з більшим комфортом уряджені (понапинані брезенти і збудована альтанка... Словник української мови у 20 томах