понаписуваний
ПОНАПИ́СУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до понапи́сувати.
В нього [писаки] не тільки нема понаписуваних книжок, та у голові і глузду нема на півкнижки, щоб йому об тім і написати (Г. Квітка-Основ'яненко);
На огорожі [могили] понаписувані прізвища (М. Коцюбинський);
// понапи́сувано, безос. пред.
– Невже ж, бабо, і справді у писанню про ці ваші бабські забобони понаписувано? (Дніпрова Чайка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаписуваний — понапи́суваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понаписуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаписувати. || понаписувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаписуваний — ПОНАПИ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понапи́сувати. В нього [писаки] не тільки нема понаписуваних книжок, та у голові і глузду нема на пів-книжки, щоб йому об тім і написати (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах