1. Словник української мови у 20 томах

понапихати

ПОНАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Напхати чого-небудь кудись (про багатьох); напхати багато чогось куди-небудь.

[Анна:] Січки я нарізала у заступника на машині, ну, та й сіна поза драбину понапихала (І. Франко);

– А під шубами тут у вас [буржуїв] що? Натуральні пуза чи, може, теж контрабанди понапихали? (О. Гончар);

// Запхати багато чого-небудь у багатьох місцях.

Дід скаржився Дорошеві: – Не дитина, а зарізяка росте: повні стріхи понапихав оружія [зброї] (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понапихати — понапиха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понапихати — -аю, -аєш, док., перех. Напхати чого-небудь кудись (про багатьох); напхати багато чогось куди-небудь. || Запхати багато чого-небудь у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понапихати — ПОНАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Напхати чого-небудь кудись (про багатьох); напхати багато чогось куди-небудь. Буржуїв обступили тісніше, стали обмацувати: — А під шубами тут у вас що? Натуральні пуза чи, може, теж контрабанди понапихали?... Словник української мови в 11 томах