понапихати
ПОНАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Напхати чого-небудь кудись (про багатьох); напхати багато чогось куди-небудь.
Буржуїв обступили тісніше, стали обмацувати: — А під шубами тут у вас що? Натуральні пуза чи, може, теж контрабанди понапихали? (Гончар, II, 1959, 74);
[Анна:] Січки я нарізала у заступника на машині, ну, та й сіна поза драбину понапихала (Фр., IX, 1952, 99);
// Запхати багато чого-небудь у багатьох місцях.
Дід скаржився Дорошеві: — Не дитина, а зарізяка росте: повні стріхи понапихав оружія [зброї] (Тют., Вир, 1964, 324).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понапихати — понапиха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понапихати — -аю, -аєш, док., перех. Напхати чого-небудь кудись (про багатьох); напхати багато чогось куди-небудь. || Запхати багато чого-небудь у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понапихати — ПОНАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Напхати чого-небудь кудись (про багатьох); напхати багато чогось куди-небудь. [Анна:] Січки я нарізала у заступника на машині, ну, та й сіна поза драбину понапихала (І. Франко); – А під шубами тут у вас [буржуїв] що?... Словник української мови у 20 томах