1. Словник української мови в 11 томах

понаплоджувати

ПОНАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Наплодити багатьох.

Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаплоджувати — понапло́джувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. понаплоджувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Наплодити багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаплоджувати — ПОНАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. Наплодити багатьох. Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. понаплоджувати — Понаплоджувати, -джую, -єш гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у. Словник української мови Грінченка