понаплоджувати
понапло́джувати
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаплоджувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Наплодити багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаплоджувати — ПОНАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. Наплодити багатьох. Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- понаплоджувати — ПОНАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Наплодити багатьох. Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- понаплоджувати — Понаплоджувати, -джую, -єш гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у. Словник української мови Грінченка