1. Словник української мови в 11 томах

понапиханий

ПОНАПИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понапиха́ти.

Чічі тілько мацає понапихані чимось кишені і в капоті, і в штанях, аж порозпирало (Ков., Тв., 1958, 179);

// понапи́хано, безос. присудк. сл.

Там — ціла вулиця кам’яних крамниць, де видимо-невидимо понапихано всякого краму (Мирний, II, 1954, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понапиханий — понапи́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понапиханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понапихати. || понапихано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понапиханий — ПОНАПИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понапиха́ти. Чічі тілько мацає понапихані чимось кишені (С. Ковалів); // понапи́хано, безос. пред. Там – ціла вулиця кам'яних крамниць, де видимо-невидимо понапихано всякого краму (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах