понаписувати
ПОНАПИ́СУВАТИ, ую, уєш, док,, перех.
1. Написати що-небудь у багатьох місцях.
Вона взяла й понаписувала на усіх воротях (Сл. Гр.);
Що б сказали усі, якби маляр-художник узяв та над кожним своїм вирисом [малюнком] понаписував: «ну тай хороше яке оце дерево!» ? (Мирний, V, 1955, 383);
// Викласти в письмовій формі багато думок, фактів і т. ін. (несхвально).
[Вітровий:] І чого ти так любиш все перебільшувати? В книзі понаписував про мене таке, хоч прямо в рай (Корн., II, 1955, 222);
[Xоменко:] І що ж він понаписував у тому акті? (Мороз, П’єси, 1959, 144);
Він наперед знав: більшість учнів понаписує такого, що не втиснеш ні в тин, ні в ворота (Кол., Терен.., 1959, 28);
// Створити у письмовій формі багато чого-небудь.
Інший каже: «Давайте попереду грошики, я вам мудрих книжок понаписую» (Кв.-Осн., II, 1956, 487);
— Які він чудові вірші понаписував! — радісно додав папа (Мирний, IV, 1955, 340);
Вставши о восьмій, він поснідав дома, потім понаписував деякі листи до знайомих (Фр., VII, 1951, 235);
— Списки понаписували, а печатку прибити забули? (Гончар, II, 1959, 216).
2. Намалювати багато чого-небудь.
Значення в інших словниках
- понаписувати — понапи́сувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понаписувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Написати що-небудь у багатьох місцях. || Викласти в письмовій формі багато думок, фактів і т. ін. (несхвально). || Створити у письмовій формі багато чого-небудь. 2》 Намалювати багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаписувати — ПОНАПИ́СУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Написати що-небудь у багатьох місцях. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях (Сл. Б. Грінченка); Що б сказали усі, якби маляр-художник узяв та над кожним своїм вирисом [малюнком] понаписував... Словник української мови у 20 томах
- понаписувати — Понапи́сувати, -сую, -єш гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149. Словник української мови Грінченка