понапувати
ПОНАПУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАПО́ЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що.
1. Дати напитися багатьом, вгамувати спрагу багатьох.
– Куди ти?.. – каже Христя. – Та я тільки худобу понапуваю, – одмовив він (Панас Мирний);
Край .. села над ставком понапували й нагодували коней (В. Козаченко).
2. Упоїти, довести до сп'яніння багатьох.
Отакі самі, як Гризотенко, понапоювали своїх сусідок і подружок (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понапувати — понапува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понапувати — -аю, -аєш і понапоювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Дати напитися багатьом, погамувати спрагу багатьох. 2》 Упоїти, зробити п'яними багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понапувати — ПОНАПУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАПО́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Дати напитися багатьом, вгамувати спрагу багатьох. — Куди ти?.. — каже Христя. — Та я тільки худобу понапуваю, — одмовив він (Мирний, І, 1949, 307); Край.. Словник української мови в 11 томах
- понапувати — Понапува́ти, -ва́ю, -єш гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б. Чуб. III. 267. Словник української мови Грінченка