понахиляти
ПОНАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.
Нахилити що-небудь (про багатьох), багато чогось.
Висока трава понахиляла вершечки під важкою росою (І. Нечуй-Левицький);
Понахилявши голови, слухають дядьки (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понахиляти — понахиля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понахиляти — -яю, -яєш, док., перех. Нахилити що-небудь (про багатьох); нахилити багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понахиляти — ПОНАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Нахилити що-небудь (про багатьох); нахилити багато чогось. Висока трава понахиляла вершечки під важкою росою (Н.-Лев., І, 1956, 68); Понахилявши голови, слухають дядьки (Гончар, II, 1959, 236). Словник української мови в 11 томах