1. Словник української мови у 20 томах

понашивати

ПОНАШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого.

1. Пошити багато чого-небудь.

Понашивала я собі одежі, зовсім справилася (А. Кримський).

2. Нашити що-небудь на щось (про багатьох); нашити на що-небудь багато чогось, у багатьох місцях.

Понашивали [студенти] собі на спини емблеми корпорації – черепи з кістками – і лякають людей (А. Хижняк).

3. спец. Облицьовуючи якусь поверхню, прибити багато дощок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понашивати — понашива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понашивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Пошити багато чого-небудь. 2》 Нашити що-небудь на щось (про багатьох); нашити на що-небудь багато чогось, у багатьох місцях. 3》 спец. Облицьовуючи якусь поверхню, прибити багато дощок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понашивати — ПОНАШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Пошити багато чого-небудь. Понашивала я собі одежі, зовсім справилася. І поздоровшала я, стала гладка (Крим., Вибр., 1965, 374). Словник української мови в 11 томах
  4. понашивати — Понашива́ти, -ва́ю, -єш гл. Нашить (во множествѣ). На тіх латках нові латки понашивано. Г. Барв. 304. Ти собі понашиваєш дорогих суконь. Левиц. Пов. 59. Словник української мови Грінченка