понашивати
ПОНАШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Пошити багато чого-небудь.
Понашивала я собі одежі, зовсім справилася. І поздоровшала я, стала гладка (Крим., Вибр., 1965, 374).
2. Нашити що-небудь на щось (про багатьох); нашити на що-небудь багато чогось, у багатьох місцях.
Понашивали [студенти] собі на спини емблеми корпорації — черепи з кістками — і лякають людей (Хижняк, Килимок, 1961, 90).
3. спец. Облицьовуючи якусь поверхню, прибити багато дощок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понашивати — понашива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понашивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Пошити багато чого-небудь. 2》 Нашити що-небудь на щось (про багатьох); нашити на що-небудь багато чогось, у багатьох місцях. 3》 спец. Облицьовуючи якусь поверхню, прибити багато дощок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понашивати — ПОНАШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого. 1. Пошити багато чого-небудь. Понашивала я собі одежі, зовсім справилася (А. Кримський). 2. Нашити що-небудь на щось (про багатьох); нашити на що-небудь багато чогось, у багатьох місцях. Словник української мови у 20 томах
- понашивати — Понашива́ти, -ва́ю, -єш гл. Нашить (во множествѣ). На тіх латках нові латки понашивано. Г. Барв. 304. Ти собі понашиваєш дорогих суконь. Левиц. Пов. 59. Словник української мови Грінченка