1. Словник української мови у 20 томах

поневажати

ПОНЕВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, рідко.

Те саме, що зневажа́ти.

Я молодий, бо з молодими!.. Поневажаю разом з ними Харона ветхого пором! (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поневажати — поневажа́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поневажати — -аю, -аєш, док., перех., рідко. Те саме, що зневажати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поневажати — Аю, -єш, недок., перех., рідко. Те саме, що зневажати. Ти один. Ти самотник. Усамітнився світ од тебе. Поневажив твоїм "добридень", поневажив усмішкою твоєю. (Т.1, кн.2:226); Дарма, що опинився в колоброді — ти колобродами поневажай... (ЧТ:168). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. поневажати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. поневажати — ПОНЕВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Те саме, що зневажа́ти. Поневажаю Харона ветхого пором! (Рильський, II, 1960, 46). Словник української мови в 11 томах