1. Словник української мови у 20 томах

поневолений

ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до понево́лити.

Зібралися всі домашні і всі дикі звірі, поневолені чоловіком, і ухвалили вислати до царя Соломона післанців [посланців] з-поміж себе (І. Франко).

2. у знач. прикм. Який перебуває під якимсь гнітом.

Коли б могли вони тим людям нагадати Про поневолених, замучених братів, .. Тоді б замовкли вже самі собою Кайданів брязкіт і такі слова... (Леся Українка);

Радянська Армія .. визволила поневолені народи з-під фашистського чобота (Остап Вишня);

Син поневоленої України [Т. Шевченко], засланий на древню землю казахів. Живучи серед них ціле десятиліття, він терзався їхнім горем (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поневолений — (який у неволі) підневільний, під'яремний, поет, уярмлений, книжн. (у безвихідих умовах) кабальний. Словник синонімів Полюги
  2. поневолений — понево́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. поневолений — [понеиволеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. поневолений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поневолити. 2》 у знач. прикм. Який перебуває під якимсь гнітом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поневолений — ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ (який перебуває в неволі, під чиїмсь гнітом тощо), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПІД'ЯРЕ́МНИЙ, КАБА́ЛЬНИЙ заст.; ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, УЯ́РМЛЕНИЙ (якого хтось поневолив). Була б доля Федоровича схожою на долю всіх підневільних, згорьованих робітників (Ю. Словник синонімів української мови
  6. поневолений — Понево́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поневолений — ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до понево́лити. Зібралися всі домашні і всі дикі звірі, поневолені чоловіком, і ухвалили вислати до царя Соломона післанців з-поміж себе (Фр., IV, 1950, 118). 2. у знач. прикм. Який перебуває під якимсь гнітом. Словник української мови в 11 томах