поневолений
ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ (який перебуває в неволі, під чиїмсь гнітом тощо), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПІД'ЯРЕ́МНИЙ, КАБА́ЛЬНИЙ заст.; ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, УЯ́РМЛЕНИЙ (якого хтось поневолив). Була б доля Федоровича схожою на долю всіх підневільних, згорьованих робітників (Ю. Збанацький); Є ціла категорія чоловіків, які через психічні властивості свої можуть бажати тільки жінок невільних (В. Підмогильний); (Олізар:) Гляньте: вже в потухлих очах під'яремних людей загорається гордий огонь волі (С. Васильченко); Кабальний селянин; Син поневоленої України, засланий на древню землю казахів, .. терзався (Т. Шевченко) їхнім горем, горем знедолених, гнаних (з газети); — Ми раді допомогти богатиреві, що уярмленому народові здобуватиме волю (А. Шиян). — Пор. 1. пригно́блений.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поневолений — (який у неволі) підневільний, під'яремний, поет, уярмлений, книжн. (у безвихідих умовах) кабальний. Словник синонімів Полюги
- поневолений — понево́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поневолений — [понеиволеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- поневолений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поневолити. 2》 у знач. прикм. Який перебуває під якимсь гнітом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поневолений — ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до понево́лити. Зібралися всі домашні і всі дикі звірі, поневолені чоловіком, і ухвалили вислати до царя Соломона післанців [посланців] з-поміж себе (І. Франко). 2. у знач. прикм. Який перебуває під якимсь гнітом. Словник української мови у 20 томах
- поневолений — Понево́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поневолений — ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до понево́лити. Зібралися всі домашні і всі дикі звірі, поневолені чоловіком, і ухвалили вислати до царя Соломона післанців з-поміж себе (Фр., IV, 1950, 118). 2. у знач. прикм. Який перебуває під якимсь гнітом. Словник української мови в 11 томах