поневірка
ПОНЕВІ́РКА, и, ж.
Поневіряння.
Йому здавалося часом, що оте довголітнє життя в такій поневірці скалічило, обезсилило її душу (І. Франко);
Замість компліментів і похвал треба привчити себе до ганьби і поневірки (М. Грушевський);
Дорогою через поля і луки Його ведуть жандарми .. В тюрму ведуть на поневірку й муки... (Д. Павличко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поневірка — -и, ж., діал. Поневіряння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поневірка — ПОНЕВІ́РКА, и, ж., діал. Поневіряння. Йому здавалося часом, що оте довголітнє життя в такій поневірці скалічило, обезсилило її душу (Фр., VII, 1951, 267); Дорогою через поля і луки Його ведуть жандарми у Дрогобич, В тюрму ведуть на поневірку й муки… (Павл., Бистрина, 1959, 155). Словник української мови в 11 томах