1. Словник української мови у 20 томах

поневіряння

ПОНЕВІРЯ́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. поневіря́ти 1 і поневіря́тися.

Зринуло чомусь в пам'яті [старого] і власне дитинство, злидні вдома, поневіряння по наймах... (В. Гжицький);

Закінчується дев'ятий рік моєї скитальщини, й відходять у спогади тяжкі хвилини поневіряння на чужині (Р. Іваничук);

Народна українська пісня років Вітчизняної війни – це суворий поетичний літопис тяжкого життя нескореного народу, жахливих поневірянь на фашистській каторзі (з наук. літ.);

В хороводах на побутову тематику в основному відображаються відносини української патріархальної сім'ї, де за старих часів всілякого утиску й поневірянь зазнавали жінки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поневіряння — поневіря́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поневіряння — див. ЗЛИГОДНІ. Словник синонімів Караванського
  3. поневіряння — див. біда Словник синонімів Вусика
  4. поневіряння — -я, с. Дія за знач. поневіряти 1) і поневірятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поневіряння — ПОНЕВІРЯ́ННЯ, МИТА́РСТВА книжн., ПОНЕВІ́РКА діал. Докора розповів про свої тюремні поневіряння (Є. Куртяк); Я дуже радий, що кінчаються наші митарства, але щасливим буду, коли вже скінчаться (М. Словник синонімів української мови
  6. поневіряння — Поневіря́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поневіряння — ПОНЕВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. поневіря́ти 1 і поневіря́тися. Прийде [Денис] до розуму і ще, гляди, після свого одноосібницького поневіряння стане путнім колгоспником (Д. Бедзик, Дніпро.. Словник української мови в 11 томах