поневіряння
ПОНЕВІРЯ́ННЯ, МИТА́РСТВА книжн., ПОНЕВІ́РКА діал. Докора розповів про свої тюремні поневіряння (Є. Куртяк); Я дуже радий, що кінчаються наші митарства, але щасливим буду, коли вже скінчаться (М. Коцюбинський); Дорогою через поля і луки Його ведуть жандарми у Дрогобич, В тюрму ведуть на поневірку й муки... (Д. Павличко). — Пор. 1. поневіря́тися.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поневіряння — поневіря́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поневіряння — див. ЗЛИГОДНІ. Словник синонімів Караванського
- поневіряння — див. біда Словник синонімів Вусика
- поневіряння — -я, с. Дія за знач. поневіряти 1) і поневірятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поневіряння — ПОНЕВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поневіря́ти 1 і поневіря́тися. Зринуло чомусь в пам'яті [старого] і власне дитинство, злидні вдома, поневіряння по наймах... (В. Словник української мови у 20 томах
- поневіряння — Поневіря́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поневіряння — ПОНЕВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. поневіря́ти 1 і поневіря́тися. Прийде [Денис] до розуму і ще, гляди, після свого одноосібницького поневіряння стане путнім колгоспником (Д. Бедзик, Дніпро.. Словник української мови в 11 томах