1. Словник української мови у 20 томах

понизовець

ПОНИЗО́ВЕЦЬ, вця, ч.

Житель понизов'я.

Понизовцю шепнув [чоловічок] на вухо, Зневіри повіяв отруйний дим (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понизовець — понизо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. понизовець — -вця, ч. Житель понизов'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понизовець — ПОНИЗО́ВЕЦЬ, вця, ч. Житель понизов’я. Понизовцю шепнув [чоловічок] на вухо, Зневіри повіяв отруйний дим (Мал., Звенигора, 1959, 92). Словник української мови в 11 томах