понизький
ПОНИЗЬКИ́Й, а́, е́, розм.
Нижчий, ніж звичайно або потрібно; занизький.
Проти інженерного двору – довга, понизька, дерев'яна будівля з невеличкими вікнами (О. Кониський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me