понизький

ПОНИЗЬКИ́Й, а́, е́, розм.

Нижчий, ніж звичайно або потрібно; занизький.

Проти інженерного двору – довга, понизька, дерев'яна будівля з невеличкими вікнами (О. Кониський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me