понищити
ПОНИ́ЩИТИ, щу, щиш, док., кого, що.
Знищити багатьох, багато чого-небудь.
У війну понищили [фашисти] сотні людей без жодного суду (І. Муратов);
Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна народне господарство, понищила людей, побила, повішала, розігнала в неволю (О. Довженко);
“Прийдуть [представники влади] і в господу до вас: заберуть всі папіруси, понищать, попалять” (Леся Українка);
// Зіпсувати, зруйнувати, знищити що-небудь поступово.
На подвір'ї і плоти пообпадали, стріху секретареві голуби понищили (С. Ковалів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понищити — пони́щити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понищити — -щу, -щиш, док., перех. Знищити багатьох, значну кількість чого-небудь. || Знищити що-небудь поступово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понищити — ПОНИ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Знищити багатьох, багато чого-небудь. За Черемошем разом з фашистами ще й бандити якісь у війну понищили сотні людей без жодного суду (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах
- понищити — Понищити, -щу, -щиш гл. Истребить (во множествѣ). Словник української мови Грінченка