1. Словник української мови у 20 томах

поновлення

ПОНО́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. понови́ти і понови́тися.

Чудово, капітане! Після бою, коли відіб'ємо .. напад фашистських танків, подам рапорт на поновлення в званні підполковника... (Іван Ле);

У процесі паяння необхідно стежити за своєчасним поновленням окисленого шару полуди (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поновлення — поно́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поновлення — [поноўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. поновлення — -я, с. Дія та її результат за знач. поновити і поновитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поновлення — Понова, поновини Словник чужослів Павло Штепа
  5. поновлення — ВІДБУДО́ВА (про господарство, населений пункт, завод і т. ін. — приведення до попереднього стану чого-небудь зруйнованого або занедбаного), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ рідше. Словник синонімів української мови
  6. поновлення — Поно́влення, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поновлення — ПОНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. понови́ти і понови́тися. Чудово, капітане! Після бою, коли відіб’ємо.. напад фашистських танків, подам рапорт на поновлення в званні підполковника… (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах
  8. поновлення — Поновле́ння, -ня с. 1) Возобновленіе. Поновлення прав священної природи. К. Дз. 7. Поновлення старини ждемо. К. Дз. 7. 2) Обновленіе. Словник української мови Грінченка