1. Словник української мови у 20 томах

поновлювальний

ПОНО́ВЛЮВАЛЬНИЙ, а, е.

Який здійснює поновлення; признач. для поновлення; відновлювальний.

Навіть важко передбачити розміри тієї революції, яку обіцяють зробити полімерні матеріали в галузі поновлювальної хірургії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поновлювальний — поно́влювальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поновлювальний — -а, -е. Який здійснює поновлення; признач. для поновлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поновлювальний — ПОНО́ВЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який здійснює поновлення; признач. для поновлення. Навіть важко передбачити розміри тієї революції, яку обіцяють зробити полімерні матеріали в галузі поновлювальної хірургії (Наука.., 10, 1962, 39). Словник української мови в 11 томах