поношений
ПОНО́ШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до поноси́ти.
2. у знач. прикм. Не новий, потертий (про одяг), стоптаний (про взуття).
Він [Хвортуна-Кропивницький] у старенькій свиті і поношеному картузі, зовсім сивий (з мемуарної літ.);
Він [Федь] у поношеному кожушку, розбитих валянках, у ватяній шапці (Ю. Яновський);
Вона [Юля] була у м'яких, червоної шкіри, поношених уже черевичках на низькому каблуці і без панчіх (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поношений — поно́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поношений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поносити. 2》 у знач. прикм. Не новий, потертий (про одяг), стоптаний (про взуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поношений — ПОНО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поноси́ти. 2. у знач. прикм. Не новий, потертий (про одяг), стоптаний (про взуття). Він у старенькій свиті і поношеному картузі, зовсім сивий (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах