1. Словник української мови у 20 томах

поньокувати

ПОНЬО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

Ньокати час від часу.

Поньокуючи на коні, що бігали кружка на припоні по снопах пшениці, Йон скоса поглядав уже на Гашіцу (М. Коцюбинський);

О. Гервасій покатав льодом; тільки паламар поньокує (А. Свидницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поньокувати — поньо́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поньокувати — -ую, -уєш, недок., розм. Ньокати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поньокувати — ПОНЬО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Ньокати час від часу. Поньокуючи на коні, що бігали кружка на припоні по снопах пшениці, Йон скоса поглядав уже на Гашіцу (Коцюб., І, 1955, 251); О. Гервасій покатав льодом; тільки паламар поньокує (Свидн., Люборацькі, 1955, 66). Словник української мови в 11 томах