1. Словник української мови в 11 томах

поньокувати

ПОНЬО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Ньокати час від часу.

Поньокуючи на коні, що бігали кружка на припоні по снопах пшениці, Йон скоса поглядав уже на Гашіцу (Коцюб., І, 1955, 251);

О. Гервасій покатав льодом; тільки паламар поньокує (Свидн., Люборацькі, 1955, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поньокувати — поньо́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поньокувати — -ую, -уєш, недок., розм. Ньокати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поньокувати — ПОНЬО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Ньокати час від часу. Поньокуючи на коні, що бігали кружка на припоні по снопах пшениці, Йон скоса поглядав уже на Гашіцу (М. Коцюбинський); О. Гервасій покатав льодом; тільки паламар поньокує (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах