1. Словник української мови в 11 томах

пончик

ПО́НЧИК, а, ч., розм. Круглий, звичайно солодкий, пиріжок, смажений в олії, маслі і т. ін.

Дослідну партію оригінальних автоматів для приготування пончиків надіслали [виробничники] в кафе та їдальні міста (Веч. Київ, 2.II 1967, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пончик — по́нчик іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пончик — -а, ч., розм. Круглий, звичайно солодкий, пиріжок, смажений в олії, маслі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пончик — Пампушка Словник чужослів Павло Штепа
  4. пончик — ПО́НЧИК, а, ч., розм. Круглий, або довгастий звичайно солодкий, пиріжок, смажений в олії, маслі і т. ін. Дослідну партію оригінальних автоматів для приготування пончиків надіслали [виробничники] в кафе та їдальні міста (з газ.). Словник української мови у 20 томах