поняття
ПОНЯ́ТТЯ, я, с.
1. Одна із форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об'єкта дійсності.
Поняття, на відміну від уявлень, відбивають суть речей (з навч. літ.);
Неологізми, новотвори родяться щодня – в міру того як щодня родяться нові явища й поняття (М. Рильський).
2. Розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду.
Поняття про нове соціальне й культурне життя мав [Синявін] надто туманне (Іван Ле);
Я .. уже встиг при різних нагодах чи негодах виробити собі стале і цілком певне поняття [про поліцію] (Г. Хоткевич);
// Думка про що-небудь, погляд на щось.
Дарка дуже хотіла б виступати в концерті, але в її понятті концерт – це тільки вокальні номери, а для цього в неї немає абсолютно ніяких даних (Ірина Вільде);
// тільки мн. Сукупність поглядів на що-небудь, рівень розуміння чогось.
Вони [юнаки] вірили, що добрі наміри щирих людей .. мусять бути й так само гарні в ділі, і в засаді, і в їх ідеальних поняттях (Н. Кобринська);
– Клаво, ти мислиш віджилими поняттями (О. Гончар).
△ О́бсяг поня́ття див. о́бсяг;
(1) Части́нне поня́ття – підрядне поняття в частинних зв'язках.
Значення в інших словниках
- поняття — поня́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поняття — Розуміння, уявлення, філ. логічна категорія; ФР. гадка, думка. Словник синонімів Караванського
- поняття — [пон’ат':а] -т':а, р. мн. -н'ат' Орфоепічний словник української мови
- поняття — -я, с. 1》 Одна з форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об'єкта дійсності. 2》 Розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду. || Думка про що-небудь, погляд на щось. || тільки мн. Сукупність поглядів на що-небудь, рівень розуміння чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поняття — Тямка, тяма Словник чужослів Павло Штепа
- поняття — Форма абстрактного мислення, в якій у вигляді цілісної сукупності ознак відображаються істотні властивості предметів та явищ об’єктивної дійсності і загальні взаємозв’язки між ними.В утворенні... Словник-довідник музичних термінів
- поняття — Я, с. Злочинне звичаєве право, тобто неписаний закон, якого необхідно дотримуватись. ◇ Жити за поняттями — дотримуватись злочинних законів. По поняттях — за злочинними законами. Багато з наших політиків інакше, як по поняттях, розмовляти не вміють. Словник сучасного українського сленгу
- поняття — (-ять) мн. 1. крим. Зведення законів злочинного світу. БСРЖ, 460. Словник жарґонної лексики української мови
- поняття — Необхідна складова частина абстрактного мислення, яка є формою представлення дійсності у свідомості, відіграє важливу роль в процесі пізнання. Універсальний словник-енциклопедія
- поняття — не ма́ти (й (на́віть, жо́дного і т. ін.)) поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Фразеологічний словник української мови
- поняття — ПОНЯТТЯ — 1) Спосіб розуміння та абстрактного уявлення результатів пізнання певної предметної галузі через усвідомлення істотних характеристик її об'єктів. Філософський енциклопедичний словник
- поняття — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
- поняття — Поня́ття, -ття, -ттю; -ня́ття, поня́ть і -ня́ттів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поняття — ПОНЯ́ТТЯ, я, с. 1. Одна із форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об’єкта дійсності. Клас є поняття, яке складається в боротьбі і розвитку (Ленін, 40, 1974, 293); Поняття, на відміну від уявлень, відбивають суть речей (Логіка, 1954, 19)... Словник української мови в 11 томах