1. Словник української мови у 20 томах

понікчемніти

ПОНІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш.

Док. до нікче́мніти.

– Ти не дивись, що я тепер така стала, – постаріла, понікчемніла; а замолоду була красива, швидка, весела... і на язик гостра (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понікчемніти — понікче́мніти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понікчемніти — -ію, -ієш. Док. до нікчемніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понікчемніти — ПОНІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш. Док. до нікче́мніти. — Ти не дивись, що я тепер така стала, — постаріла, понікчемніла; а замолоду була красива, швидка, весела… і на язик гостра (Мирний, III, 1954, 162). Словник української мови в 11 томах