1. Словник української мови в 11 томах

понікчемніти

ПОНІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш. Док. до нікче́мніти.

— Ти не дивись, що я тепер така стала, — постаріла, понікчемніла; а замолоду була красива, швидка, весела… і на язик гостра (Мирний, III, 1954, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понікчемніти — понікче́мніти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понікчемніти — -ію, -ієш. Док. до нікчемніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понікчемніти — ПОНІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш. Док. до нікче́мніти. – Ти не дивись, що я тепер така стала, – постаріла, понікчемніла; а замолоду була красива, швидка, весела... і на язик гостра (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах