1. Словник української мови у 20 томах

пообколупуваний

ПООБКОЛУ́ПУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пообколу́пувати.

Неприємно чорніли стіни, пообколупувані партами.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообколупуваний — пообколу́пуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пообколупуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пообколупувати. || пообколупувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообколупуваний — ПООБКОЛУ́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообколу́пувати. Словник української мови в 11 томах