1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пообколупуваний

пообколу́пуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пообколупувати.

|| пообколупувано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообколупуваний — пообколу́пуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пообколупуваний — ПООБКОЛУ́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообколу́пувати. Неприємно чорніли стіни, пообколупувані партами. Словник української мови у 20 томах
  3. пообколупуваний — ПООБКОЛУ́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообколу́пувати. Словник української мови в 11 томах