пообтикати
ПООБТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Обти́кати кругом багато чого-небудь; обтикати щось у багатьох місцях.
Я пообтикав добре купу четинням, позабивав шпари, закурив люльку та й лежу собі під яличкою (І. Франко);
Ядвіга знайшла шматок вати, й обидві панни пообтикали кругом замок і забили дірочку (І. Нечуй-Левицький);
Пообтикати розсаду кілочками.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пообтикати — пообтика́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пообтикати — -аю, -аєш, док., перех. Обтикати кругом багато чого-небудь; обтикати щось у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пообтикати — ПООБТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Обти́кати кругом багато чого-небудь; обтикати щось у багатьох місцях. Я пообтикав добре купу четинням, позабивав шпари, закурив люльку та й лежу собі під яличкою (Фр. Словник української мови в 11 томах
- пообтикати — Пообтика́ти, -ка́ю, -єш гл. Обтыкать (во множествѣ). Словник української мови Грінченка