пообтинаний

ПООБТИ́НАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до пообтина́ти;

// у знач. прикм.

Ріжуть м'ясо на шматки й годують захлялих .. псів, кидають їм пообтинані заячі ніжки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me