пообідати

ПООБІ́ДАТИ, аю, аєш, чим, що і без дод.

Док. до обі́дати.

Пообідали [сім'я Наума Дрота] гарненько і наговорились (Г. Квітка-Основ'яненко);

Пообідавши, Артем не виряджався. Навіть до роботи взявся (А. Головко);

Поснідали ми виноградом з хлібом, пообідали виноградом і пополуднували виноградом (І. Нечуй-Левицький);

Пообідали сухий хліб з сіллю (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообідати — пообі́дати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пообідати — [пооуб’ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. пообідати — -аю, -аєш, док., перех. Док. до обідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пообідати — Пообі́дати, -даю, -даєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пообідати — ПООБІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. Док. до обі́дати. Ну, як там було, пообідали [сім’я Наума Дрота] гарненько і наговорились (Кв.-Осн., II, 1956, 55); Пообідавши, Артем не виряджався. Словник української мови в 11 томах
  6. пообідати — Пообідати, -даю, -єш гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207. Словник української мови Грінченка