пообідати
ПООБІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. Док. до обі́дати.
Ну, як там було, пообідали [сім’я Наума Дрота] гарненько і наговорились (Кв.-Осн., II, 1956, 55);
Пообідавши, Артем не виряджався. Навіть до роботи взявся (Головко, II, 1957, 427);
Поснідали ми виноградом з хлібом, пообідали виноградом і пополуднували виноградом (Н.-Лев., III, 1956, 266);
Пообідали сухий хліб з сіллю (Мирний, І, 1949, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пообідати — пообі́дати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пообідати — [пооуб’ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- пообідати — -аю, -аєш, док., перех. Док. до обідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пообідати — ПООБІ́ДАТИ, аю, аєш, чим, що і без дод. Док. до обі́дати. Пообідали [сім'я Наума Дрота] гарненько і наговорились (Г. Квітка-Основ'яненко); Пообідавши, Артем не виряджався. Навіть до роботи взявся (А. Словник української мови у 20 томах
- пообідати — Пообі́дати, -даю, -даєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пообідати — Пообідати, -даю, -єш гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207. Словник української мови Грінченка