1. Словник української мови у 20 томах

попадин

ПОПАДИ́Н, а, е.

Прикм. до попадя́; належний попаді.

Прийшла .. попадина дочка і каже: “Хороші твої дочки, Стехо!” (Ганна Барвінок);

Кайдашиха пустила невістку до родини, а сама таки не поїхала. Навіть попадині пухові подушки та наливка не заманили її на Западинці (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попадин — попади́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. попадин — -а, -е. Прикм. до попадя; належний попаді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попадин — Попади́н, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попадин — ПОПАДИ́Н, а, е. Прикм. до попадя́; належний попаді. Прийшла .. попадина дочка і каже: «Хороші твої дочки, Стехо!» (Барв., Опов.., 1902, 295); Кайдашиха пустила невістку до родини, а сама таки не поїхала. Навіть попадині пухові подушки та наливка не заманили її на Западинці (Н.-Лев., II, 1956, 326). Словник української мови в 11 томах
  5. попадин — Попади́н, -на, -не́ Попадьинъ. Попадина дочка. Г. Барв. 294, 295. Словник української мови Грінченка