попадич
ПОПАДИ́Ч, а, ч., розм.
Те саме, що попаде́нко.
За сим на бендюгах плететься Байстрюк Авентій попадич, З своєю челяддю ведеться (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ПОПАДИ́Ч, а, ч., розм.
Те саме, що попаде́нко.
За сим на бендюгах плететься Байстрюк Авентій попадич, З своєю челяддю ведеться (І. Котляревський).