попал

Значення в інших словниках

1. попал — попа́л іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. попал — -у, ч., рідко. Те саме, що відблиск. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попал — ВІ́ДБЛИСК (сяяння відбитого світла на якій-небудь поверхні), ВІ́ДЛИСК, ВІ́ДСВІТ, ПОПА́Л рідко. Відблиски сонця з води сліпили її (Ю. Яновський); В плиті жваво потріскує,.. відлиски полум'я весело танцюють під лавою (І. Вирган); На чорну.. Словник синонімів української мови
4. попал — ПОПА́Л, у, ч., рідко. Те саме, що ві́дблиск. Вона стояла перед піччю, і гарячий попал од вогню сяяв на її обличчі, одбивався в очах (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 69). Словник української мови в 11 томах